ОЗЕРО РЕТБА – РОЖЕВЕ ОЗЕРО В СЕНЕГАЛІ

Всього в 30 км від Дакара, в Сенегалі, знаходиться одне з нерукотворних чудес нашої планети – озеро Лак-Росе, або, як його ще називають, озеро Ретба. Води цього водойому мають вкрай незвичайне, яскраво-рожеве забарвлення. Сьогодні це унікальне природне явище є однією з найзнаменитіших пам’яток Сенегалу.

Озеро Ретба

Колись сьогоднішнє рожеве озеро Ретба в Сенегалі являло собою лагуну, але з часом пісок, який намивається атлантичним прибоєм в протоку, що сполучала лагуну з океаном, повністю її засипав. Так утворилося солоне рожеве озеро Ретба, яке спочатку нічим не відрізнялося від безлічі інших солоних озер. Однак, в 70-х роках минулого століття сильна посуха в Сенегалі привела до значного обміління озера. Тварини, які тут жили, через підвищення концентрації солі, вимерли, а вода набула свого надзвичайного рожевого відтінку.

Крім свого незвичайного забарвлення, рожеве озеро Ретба має ще одну особливість – в ньому надзвичайно велика концентрація солі, що становить понад 40% (приблизно 380 грамів на літр води), а це в 1,5-2 рази більше, ніж в знаменитому своєю “солоністю” Мертвому морі. Звичайно ж, ніякі живі організми в настільки солоній воді жити не можуть, за винятком особливої ​​ціанобактерії.

Колір озера може змінюватися від ніжно-рожевого до темно-бурого, забарвлення вод залежить від безлічі зовнішніх факторів:

рожеве озеро у Сенегалі

Читайте також: АРАБАТСЬКА СТРІЛКА: ОЗЕРО СИВАШ ТА АЗОВСЬКЕ МОРЕ

  • часу дня (оскільки зі зміною висоти знаходження сонця змінюється і кут падіння його променів на воду),
  • хмарності та навіть вітру – у вітряну погоду ціанобактерії активізуються, виробляючи більше пігменту, ніж будь-коли; саме під час сильних вітрів озеро Ретба стає яскраво-рожевим.

На Ретба найкраще їхати в розпал безвітряного дня в період посухи, який триває в цих місцях з листопада по червень. У цей час найбільш висока ймовірність застати воду озера в її самому ефектному матово-рожевому вигляді. Тому сухий сезон – найпопулярніший час, у який туристи відвідують рожеве озеро Ретба. За інших умов вода може приймати різні відтінки червоного й бузкового, аж до моторошнуватого криваво-бурого кольору.

Екскурсії на рожеве озеро Ретба є обов’язковою частиною програми всіх сенегальських туристичних маршрутів. До речі, через все ту ж сіль, яка в величезних кількостях розчинена у воді Ретба, тут неможливо потонути.

І ще один момент, завдяки якому рожеве озеро Ретба набуває все більшої популярності серед туристів усього світу, полягає в тому, що саме тут протягом багатьох років розташовується фініш знаменитого авторалі Париж – Дакар.

Чому вода рожева

Як ми вже говорили, жодна жива істота не здатна вижити в умовах такої жахливої ​​солоності. В Ретба не водиться риба, тут немає ніяких молюсків і звичної водної рослинності. Однак життя в озері все-таки є, і воно процвітає.

озеро Ретба

Читайте також: КОТОРСЬКА ЗАТОКА В ЧОРНОГОРІЇ: БОКО-КОТОРСЬКА БУХТА

Одним з двох організмів, що мешкають в рожевих водах озера Лак-Росе, є одноклітинна водорість дуналіелла солоноводна (Dunaliella salina). Це – галофіт, тобто істота, здатна благополучно жити в умовах екстремальної солоності.

Для свого виживання дуналіелла виробляє дві речовини – які рятують її від надсолоного зовнішнього середовища – гліцерин, і захищають від сонячного випромінювання – бета-каротин. Причому останнього водорість виробляє так багато, що її заради виробництва цього цінного попередника вітаміну A навіть стали спеціально розводити. (До речі, вперше успішне культивування дуналіелла з метою отримання бета-каротину було здійснено в 1966 році в СРСР.)

Саме дуналіелла з її бета-каротином довгий час і пояснювали рожеве забарвлення води озера Ретба й інших надсолоних водойм. Таке пояснення до сих пір можна зустріти в багатьох путівниках. Однак більш детальні дослідження показали помилковість цього погляду – за рожеве забарвлення озера «відповідає» зовсім інший мікроорганізм.

озеро Ретба

Насправді ефектний полунично-вершковий колір воді Ретба надають колонії галобактерій, особливо представники виду Halobacterium salinarum. Це справжні екстремофіли – для нормальної життєдіяльності їм потрібні «хоча б» 10-% розчини солі, а оптимальними є концентрації в 20 – 25%. Втім, галобактерії спокійно переносять і значно міцніші розсоли. Спеки вони теж не бояться, і краще за все відчувають себе при температурі близько 40 ° C.

Для таких екстремалів надсолоні озера на зразок Ретба є ідеальним середовищем існування, і саме галобактеріі надають червонуватого відтінку їх водам. Справа в тому, що в мембранах клітин багатьох видів галобактерій міститься особливий світлочутливий пігмент бактеріородопсин. Він має червоний колір і потрібний галобактеріям для отримання хімічної енергії з сонячного світла (цей процес багато в чому схожий з фотосинтезом зелених рослин, але еволюційно є більш давнім).

Видобуток солі

Незважаючи на те, що ні водорість дуналіелла, ні галобактеріі не представляють ніякої небезпеки для людини, мало хто з туристів наважується залазити в надсолону воду озера Ретба. Більшість обмежується тим, що дивиться, як це роблять місцеві жителі. Ті теж, напевно, вважали за краще б утриматися від такого екстремального «дайвінгу», але вимушено все ж пірнають в їдку рожеву воду. Така вже у них робота: вони – добувачі озерної солі.

рожеве озеро у Сенегалі

Видобуток солі в озері Лак-Роса ведеться з 1970-х років. Займаються цим промислом як місцеві жителі, так і приїжджі з інших західноафриканських країн. Кожен день близько трьох тисяч осіб приходять до озера, щоб 6 – 7 годин поспіль добувати з нього сіль.

Процес видобутку не відрізняється високою технологічністю, вся робота виконується вручну. Спочатку добувачі-чоловіки сідають в човни і випливають на рожеве озеро Ретба. Потім, взявши кошика, вони пірнають у воду і на дотик наповнюють їх обложеною на дні сіллю. Після цього «улов» пересипається в човен, і вся операція повторюється.

Максимально навантажений товаром плавзасіб повертають до берега, де за роботу беруться жінки. Вони вивантажують з човнів добуту сіль і очищають її, видаляючи пісок та інші нерозчинні домішки. Очищена сіль зсипається в великі купи і сохне під палючим африканським сонцем. Готовий товар добувачі збувають оптовим скупникам, і вже ті перепродують сіль Ретба рибалкам, які використовують її для засолювання риби.

озеро Ретба

Щоб уберегтися від надсолоної води, що роз’їдає шкіру працівників, вони перед роботою натираються маслом ши, або каріте. Воно видобувається з плодів африканського дерева під назвою вітелларія дивовижна (Vitellaria paradoxa) і має пом’якшувальну дію. Завдяки своїй властивості масло каріте широко застосовується не тільки сенегальськими робітниками, але і входить до складу багатьох сучасних косметичних засобів.


Зараз рожеве озеро в Сенегалі стали відвідувати туристи, і це не дивно, хоч воно і не єдине таке в світі, але все-одно воно дуже зачаровує око своїм незвичайним рожевим кольором і їм можна помилуватися, а також при бажанні можна й поплавати.

Тим часом, через активний видобуток солі за останні десять років площа Ретба зменшилася майже в три рази, і якщо в найближчому майбутньому місцева влада не вживе заходів, рожеве озеро в Сенегалі може назавжди зникнути з лиця Землі.

Залишити відповідь