Арабатська стрілка – природна пам’ятка, яка представляє вузьку й довгу черепашкову косу, що розділяє Азовське море й Гниле Море (Сиваш), вона простяглася через Херсонську область і територію Криму. У туристів коса користується великою популярністю. По-перше, там дуже гарна природа. По-друге, велику частину року на Арабатській стрілці стоїть гарна для відпочинку погода й Азовське море дуже тепле. По-третє, в тих місцях відмінно розвинена туристична інфраструктура.
Назва «стрілка» існувала вже в середині минулого століття: Н. Зуєв в книзі «Азовське море з його приморськими й портовими містами, їх жителями, промислами і торгівлею», називає її то стрілкою, то косою. А енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона, що вийшов в кінці минулого століття, дає вже тільки одну назву – Арабатська стрілка. Залишається припустити, що стрілкою ця вузька піщана смужка землі названа за витонченість обрисів, строгість форми, спрямованість вгору, яку надають їй скошені на південь невеликі виступи і коси.
Читайте також: КОТОРСЬКА ЗАТОКА В ЧОРНОГОРІЇ: БОКО-КОТОРСЬКА БУХТА
Арабатська стрілка має довжину близько 110 км, ширина від 270 м до 7,5 км. На півночі Арабатська стрілка відділяється від материка вузькою Генічеською (Тонкою) протокою. На півночі Стрілки знаходиться група невеликих солоних озер (Генічеське, Зябловске, Чокрак). Характерна солончакова рослинність (солонець, кермек, сарсазан).
У цього азовського узбережжя багата історія. Арабатська стрілка розташована таким чином, що є відмінним плацдармом для нападу на півострів – тому в різний час тут проходили запеклі бої (починаючи з 16 століття).
В даний час ця ділянка Азова відома в першу чергу, як один з найпопулярніших курортних зон феодосійського регіону Кримського півострова і Генічеського района Херсонської області. Тут зручні й чисті пляжі, а азовське море в пляжний сезон має ідеальну температуру для купання – 25/28 градусів Цельсія. В околицях розташована велика кількість готелів, баз відпочинку, пансіонатів і кемпінгів. Популярні курортні селища – Щасливцеве, Стрілкове, Генічеська Гірка (Генгорка). З транспортом проблем немає.
Арабатська стрілка як місце туризму і відпочинку
Арабатська стрілка з її курортними ресурсами відноситься до так званої курортної цілини. Ця територія, ще не освоєна в рекреаційному відношенні. Мінеральні води Арабатки мають бальнеологічну цінність по своїй мінералізації, хімічному складу й наявності біологічно активних речовин, таких, як йод, бром, кремнієва кислота. Крім цілющих вод, на самій Стрілці і поряд з нею є майже невичерпні запаси високоякісної лікувальної грязі й ропи.
Читайте також: ТРАДИЦІЇ ТАЇЛАНДУ: КУЛЬТУРА ТА ЗВИЧАЇ ТАЙЦІВ
Тепле Азовське море ніде не обривається різко на глибину і тільки на значній відстані від берега стає небезпечним для недосвідченого плавця. Пляжі як би самою природою пристосовані для прийому сонячних, піщаних і повітряних ванн, купання, фізичної зарядки, просто для відпочинку біля води.
Азовське море на мілководдях влітку прогрівається до 29 ° C, і повітря, насичене іонами брому і йоду, роблять косу популярною. Уздовж Арабатської стрілки проходить шлях з Генічеська на Керченський півострів. Подорожуючи по цьому природному мосту, можна бачити по сторонах відразу два моря: Азовське і Гниле (Сиваш).
Рожеве озеро затоки Сиваш
Рожеве озеро або озеро з рожевою сіллю це одна з визначних пам’яток Арабатської стрілки. Одне з популярних місць для відвідування туристами під час літнього сезону.
Тут же, на риночку в с. Приозерне можна прикупити вже розфасовані кристали рожевої солі або готові до вживання упаковки з цілющим і косметичним мулом з озера в затоці Сиваш.
Місцеві жителі, що промишляють продажем рожевої солі й цілющими кольоровими грязями, чудово знають місця для видобутку зелених, чорних, синіх мулів, вони ж і проконсультують про правила застосування.
У той же час поки що дозволено самостійно копати й збирати цілющу грязь та рожеву сіль з озера в затоці Сиваш. Це можна зробити прямо біля берега селища Приозерне.
Різниця в тому що тільки місцеві за роки видобутку добре вивчили місця видобутку кольорових мулів. Чорний мул або чорний кольоровий бруд можна збирати де завгодно, а ось для зеленого бруду або для синього, косметичного тут вже треба знати місця.
Самостійний видобуток і розкопка ускладнюється тим, що береги навколо рожевого озера дуже тонкі й треба знати як і де пройти від берега через топкий край до твердого сольового покриття.
Одним з визначних місць Генічеського району є місце видобутку садочної солі в озері Сиваш декількох кілометрах від курортного с. Генгорка в с. Приозерне. Це величезне озеро заповнено концентрованим сольовим розчином Сиваша – ропою. Кинуте напризволяще і закрите виробництво солі через найпростішу технологію видобутку, проте воно працює саме по собі, майже без втручання людини.
Що не може не радувати своєю безкоштовністю всіх відпочиваючих Генічеська та Арабатської стрілки.
Технологія виробництва солі на Сольпромі проста – в озері накопичується сиваська ропа, яка під впливом сонця й вітру стає все більш концентрованою і нарешті випадає у вигляді осаду солі на дно озера. Потім, для завершення виробництва, сіль необхідно згребти в купи – кагати. Де сіль продовжує дозрівати – під впливом сонця, вітру і дощів вона втрачає гіркоту і стає напівфабрикатом для виробництва солі.
Але напівфабрикат доводити до кондиції нікому, після перебудови і розвалу Союзу місцева влада і власники заводу примудрилися загубити найпростіше й найвигідніше виробництво солі. Тепер на місці заводу височіє скелет будівлі. Місцеві жителі переключилися на відпочиваючих і туристів, продаючи їм сувеніри у вигляді шматків солі й виробів з солі. Сіль на сувеніри можна добути і самому абсолютно безкоштовно, досить проїхати Приозерне і вийти по містках на озеро.
Хороші сувеніри у вигляді кам’яних наростів солі можна добути якщо проїхати вздовж берега озера Сиваш трохи далі. Там, на залишках загороджень сольових чеків є нарости солі. Там же, на озері є можливість набрати абсолютно безкоштовно цілющої грязі.
Гаряче джерело
Гаряче джерело Арабатки розташоване неподалік від села Щасливцеве, приблизно в парі кілометрів на південь. Офіційна назва гарячого джерела – свердловина 25, глибина з якої подається вода – 1600 метрів. Виявлено воно було абсолютно випадково.
При зведенні корпусів будинку відпочинку, із землі почала фонтанувати вода. Взяли проби води й відправили на експертизу. І виявилося, що вода тут мінеральна та лікувальна.
Після цього місцевість облагородили й злегка навіть засмутили, звівши поблизу будівлю лікарні. Вода по трубі стікає в круглу водойму, поруч з парканом, за яким і знаходяться корпус. Проходячи через басейн, вода стікає в старий кар’єр.
Треба сказати, що на Арабатській стрілці є ще один невеликий гейзер, розташований на початку коси. Але той цивілізованіший, там беруть гроші, і температура в ньому трохи менше, всього лише 60 градусів. Вода в гарячому джерелі солоно – гірка, і якщо дати їй відстоятися, колір вона набуває світло коричневий.
За часів Радянського Союзу тут планували відбудувати реабілітаційний центр для спортсменів, проте будівництво так і не було завершено. У 2005 році будівництво відновили, проте ж нова криза знову все це призупинила. Так і стоять недобудовані корпуси на зарослій травою території. Гейзер з гарячою водою в даний момент можна відвідати в будь-який час.
Температура води в ньому близько вісімдесяти градусів, поруч є будка з системою подачі води, яку деякі використовують як баню. Поблизу є кілька артезіанських свердловин, які славляться смачною і цілющою водою.
Ми у FACEBOOK
Приєднуйтесь до нас
