Пустеля Атакама простягнулася вздовж узбережжя Чилі на 1100 км. Це одне з найбільш сухих місць на Землі, не дивлячись на те, що пустеля Атакама виходить до Тихого океану. У деяких областях дощ буває раз в декілька років, а то і рідше. Пустеля Атакама славиться своїми величними ландшафтами, багатими археологічними ділянками й унікальним тваринним світом.
Що являє собою пустеля в Чилі
Пустеля, покрита дюнами химерної форми, які відрізняються надзвичайно складною палітрою кольорів. Так, на світанку вони здаються рожевими, вдень жовтувато-помаранчевими, а на заході сонця червоними.
Читайте також: ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВЕЛИКИЙ КАНЬЙОН: ТОП-15
Варто забратися на один з високих пагорбів, щоб з висоти оглянути химерний місячний ландшафт. Соляні поля й гори Атакама, вулкан Ліканкабур і велике Солоне озеро виглядають особливо фантастично.
В лагуні Чаксас можна побачити фламінго. На висоті 4300 м над рівнем моря знаходиться поле гейзерів Татіо. Видовище задимлених сопок і переривчастих вибухів, справжніх феєрверків жовтого пару на поверхні величезного плато, ні з чим не порівняти.
Читайте також: ОЗЕРО РЕТБА – РОЖЕВЕ ОЗЕРО В СЕНЕГАЛІ
Найдивовижніше явище, яким відома Атакама – “цвітіння пустелі”, коли невелика кількість вологи у вигляді туманів і водяної суспензії досягає грунту й сприяє цвітінню кактусів та різних рослин в оазисах.
По центральній частині пустелі протікає річка Лоа, що бере початок в передгір’ях Анд. Глибоке русло річки робить її часом непомітною з боку. Існує думка, що в деяких районах пустелі дощів взагалі ніколи не було. Загальновідомо, що не більше чотирьох разів за століття проходять дощі в портах Ікіке і Антофагаста, вони обов’язково приносять з собою стихійні лиха.
Визначальний відсоток вологи в пустелі обумовлює туман, що не пропускає сонце на околиці, завдяки чому тут виростають кактуси. На краю пустелі, де пустеля Атакама зустрічається з Тихим океаном, дощові потоки промили на пустельних схилах глибокі улоговини. Це при тому, що дощі випадають тут вкрай рідко.
Пустеля Атакама має і багату культурну спадщину. Повсюдно можна знайти сліди перебування на цій землі древніх народів Чинчорро і Аймара. У місцевих Андах неодноразово виявляли ретельно виконані мумії індіанців.
Є тут і сучасні твори людської думки. Так, в околицях містечка Антофагаста височіє скульптура «Рука пустелі» роботи Маріо Іраррасабаля – вона з’явилася тут в 1992 році і з тих пір служить обов’язковим місцем зупинки всіх туристичних груп.
Пустеля Атакама: життя в пустелі
Незважаючи на, здавалося б, нестерпні умови для існування живих організмів (денна температура круглий рік перевищує +36 ° С, нічна ж може опускатися до -20 ° C), тут росте понад 160 видів кактусів і живе близько 200 видів тварин, в основному плазунів і комах. Така різка зміна температури деформує навіть камені, які від стиснення тріскаються, наповнюючи околиці звуками пістолетних пострілів.
На пологому березі можна зустріти лисиць і свинорилих скунсів, їжею для яких служать птиці й морські мешканці. Наприклад, краби. Ними живляться і сірі чайки. Однак влітку птиці мігрують на 100 км вглиб, щоб благополучно виростити пташенят. Цікаво, що від пекучих сонячних променів вдень малюків захищають крила матері, якими вона загороджує їх, як парасолькою.
У печерах безліч кажанів-вампірів – нічних мисливців. Прокусивши шкіру птахів або морських левів, які заснули, вони лижуть їх кров так, що жертва часом навіть не помічає цього.
А ось в прибережних водах життя б’є ключем. Апвелінг (підйом глибинних вод у верхні шари океану) піднімає з океанських глибин необхідні планктону мінеральні речовини. Планктон же в свою чергу стає кормом для численних риб, а ті – для морських птахів. На прибережних острівцях можна спостерігати не тільки їх незліченні гніздування, а й «пологові будинки» морських котиків і левів.
Ніде на Землі більше немає подібного посушливого і в той же час дивного місця. Адже саме в цій пустелі можна побачити найяскравіші зірки, які міріадами очей дивляться з просторів всесвіту. А незабутні краєвиди нібито зійшли з екранів фантастичних фільмів про космічні подорожі. Побувавши в Атакамі людина ніколи не розлучиться з переконанням, що побував на іншій планеті – настільки відрізняється все те, що вона бачила раніше, від цих приголомшуючих уяву ландшафтів.
Ми у FACEBOOK
Приєднуйтесь до нас
