Біосферний заповідник Асканія-Нова розташований в Чаплинському районі Херсонської області. Він розкинувся на 33 тисячах гектарах степів Північного Причорномор’я й охороняє найбільшу в Європі ділянку незайманого типчако-ковилового степу, який ніколи не був розораний. Резерват сертифікований ЮНЕСКО як об’єкт, який потребує вивчення і збереження згідно з програмою «Людина і біосфера».
Заповідник Асканія-Нова: історія
Заповідник Асканія-Нова засновано в 1874 році на території німецької колонії Асканія-Нова. Назва походить від роду Асканії, який славився розведенням овець в герцогстві Ангальт-Кьотен, а в першій половині 19 століття влаштувався в Херсонській губернії. На момент заснування заповідника землею в колонії володіла родина Фальц-Фейн.
Читайте також: АРАБАТСЬКА СТРІЛКА: ОЗЕРО СИВАШ ТА АЗОВСЬКЕ МОРЕ
Заповідник Асканія-Нова почався з вольєрів для тварин, які побудували для 11-річного Фрідріха Фальц-Фейна. Через 13 років вже сам Фрідріх заснував у селищі Асканія-Нова ботанічний сад. А в 1898 році оголосив про створення приватного заповідника. Нині прізвище засновника заповідника значиться в офіційній назві – біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна.
На початку 20 століття тут відкрили зоостанцію й вівчарське відділення Петрівської сільськогосподарської академії. Крім того, заповідник Асканія-Нова став першим, який придбав коней Пржевальського. Уже в 1970-х роках коні, які добре прижилися, були переслані на історичну батьківщину, в Монголію, для відновлення популяції.
Читайте також: БУЦЬКИЙ КАНЬЙОН – УКРАЇНСЬКА ШВЕЙЦАРІЯ В СЕЛІ БУКИ
Дуже сильно заповідник Асканія-Нова постраждав у Велику Вітчизняну війну. Нацисти відстрілювали тварин, спалили наукову бібліотеку (25 тис. найменувань книг), цінні колекції комах і гербарії.
За радянської влади заповідник націоналізували, зробили науковим центром. Тут відкрили інститут тваринництва степових районів, племінні заводи, експериментальне господарство, лабораторії й науковий музей. У цьому науковому центрі вивели кілька нових порід овець, великої рогатої худоби і свиней. Заповідник Асканія-Нова відомий успішним досвідом розведення й розмноження диких ссавців і птахів.
Однак головною діяльністю заповідника було збереження рідкісних видів тварин. У 1983 році «Асканію-Нову» реорганізували в біосферний заповідник, а на наступний рік включили в список резерватів ЮНЕСКО.
Що подивитися в заповіднику
Звірі на вигулі і в зоопарку
На даний момент в зоопарку проживає близько 1000 особин тварин, які мешкали в саванах, пустелях і степах, всього 34 види ссавців. У загонах і на вільному вигулі можна зустріти: антилоп гну, канн, зебр, верблюдів, українських волів, ватусі, коней Пржевальского, бізонів, сайгаків, нільгау, кафрських буйволів, благородних оленів і деяких інших копитних тварин.
Птахи в заповіднику
Крім загонів з тваринами в заповіднику розташовуються вольєри з птахами. Крім хижаків орлів і грифів тут чудово відчувають себе домашні вихованці – кури, качки та гуси різних порід. Але окрасою пташника є страуси ему та нанду, чорні й білі лободи, папуги великих і маленьких розмірів, фазани та журавлі. Біля самого входу екскурсантів чекають красені павичі, яких можна зустріти протягом екскурсії на вільному вигулі.
Дендропарк та озеро
Особливе місце в заповіднику займають дендрологічний парк і озеро зі штучними гротами. Вся територія дендропарку оснащена досить широкими доріжками, але без показників. Зрідка тільки зустрічаються лавочки й таблички з назвами різних рослин. Блукаючи по парку можна наштовхнутися на водонапірну вежу, повністю оповиту плющем. А поруч знаходиться братська могила й пам’ятник парашутистам, яких розстріляли під час Другої світової війни. Прогулюючись по парку можна наштовхнутися на скіфських кам’яних «баб» – ніхто не знає їх призначення, але вони є свідками історії нашого краю й нашої землі.
У глибині парку знаходиться невелике штучне озеро з гротами. На озері проживає зграя диких гусей, які зовсім не бояться людей і дозволяють їм дуже близько наближатися. В озері, особливо в сонячні дні граються зграйки червоних китайських рибок. Іноді можна спостерігати полювання – якась хижа птиця летить над озером, побачить рибку й кидається каменем вниз за рибкою.
Штучні гроти в наш час не мають якогось призначення – можна зайти всередину для огляду або просто милуватися здалеку. Але в епоху побудови парку вони, можливо, служили для якихось культових обрядів, зараз важко про це говорити. Тим не менше, в цих гротах знімався епізод фільму «Діти капітана Гранта» і саме озеро служило для зйомок фільму «Дивовижна історія, схожа на казку».
Ковильно-типчаково степ
Ще одна визначна пам’ятка заповідника – ковильно-типчаково степ. Його площа – 11 га ніколи неораної землі, це єдине таке місце на землі. Тут ростуть близько 500 видів рослин, 13 з яких занесені в Червону книгу України, і ще 6 – у світову.
З самої ранньої весни до глибокої осені степ змінює своє забарвлення – це цвітуть різні трави й квіти: тюльпани й півники навесні, ковила, волошка й типчак – влітку, горець скіфський, ситняк круплноплодний – восени.
Крім рослин тут проживають степові дикі птахи – перепелиці, жайворонки, стрепет, дрохви, куріпки, журавлі й степові гризуни – ховрахи, миші-полівки, хом’яки й тушканчики.
Ми у FACEBOOK
Приєднуйтесь до нас
