Де знаходяться найромантичніші місця світу? Відповідь залежить від того, що саме вважати романтичним – мости та вулички, маленькі кафе європейського міста, величну панораму гір або чудові пляжі. У світі вистачить романтики на будь-який смак.
Найромантичніші місця світу
Розповімо про наш ТОП, який зібрав найромантичніші місця світу. Тут Ви не побачите звичного Парижу, Мальдівських островів чи Венеції.
Бухта Афродіти
Ще зі шкільної лави всім відомо, що грецька богиня кохання й краси Афродіта з’явилася з морської піни на берегах Кіпру. Тому не дивно, що затишна бухта між сучасними туристичними кіпрськими містечками – Пафосом і Лімассолом – названа на честь богині й вважається, що саме тут Афродіта зробила перший крок.
Читайте також: НАЙКРАСИВІШІ ГОТИЧНІ СОБОРИ СВІТУ: ТОП-10
Вважається, що загадати на піщаному березі можна будь-яке бажання, але перевагу Афродіта віддає тим, хто просить любові й окремо – жінкам, які хочуть бути красивими. Наприклад, якщо у вас немає сил самостійно почати дієту, тоді вам обов’язково потрібно потрапити в бухту Афродіти.
Процес загадування бажання дуже приємний – потрібно скупатися у водах бухти. Прекрасні пляжі, розвинена інфраструктура – все зроблено для максимального комфорту туристів.
Попередження молодим дівчатам – греки можуть скористатися довірливістю й розповісти історію про те, що купатися в бухті Афродіти потрібно обов’язково оголеною й обов’язково вночі. Нічого подібного! Купайтеся хоч в улюбленому кожушку і в будь-який час дня і ночі – бажання збудеться.
Читайте також: ДИВОВИЖНІ МІСТА НА СКЕЛЯХ: ПОЄДНАННЯ АРХІТЕКТУРИ Й ПРИРОДИ
Крім купання в кристально-чистих водах бухти, для виконання бажання потрібно буде зробити ще один дуже важливий ритуал. Недалеко від автобусної зупинки є старе дерево, все в різнокольорових стрічках і намисті. І вам потрібно буде залишити на кіпрському березі «вузлик на пам’ять». Прив’яжіть на гілки дерева що-небудь гарне. До речі, намиста з морських раковин можна купити поруч у підприємливих жителів острова.
Існує повір’я, що чим довше буде триматися на дереві ваш «вузлик на пам’ять», тим більше ваших бажань збудеться, і просто ви на цей період часу станете більш вдалим. Не турбуйтеся, спеціально прикраси з дерева ніхто не зриває – влада острова за цим стежить, тільки вітер вносить корективи в життя стрічок, шарфів і бус.
Водоспади Ігуасу
Грандіозна кількість води, що падає з величезної висоти, чудові тропіки навколо й незаймана природа – все це чудові водоспади Ігуасу, розташовані на бразильсько-аргентинському кордоні, на перетині двох річок – Парана й Ігуасу.
Читайте також: НАЙГАРНІШІ МІСЦЯ ПЛАНЕТИ, ЯКІ НЕ ЗАПОЛОНИЛИ ТУРИСТИ
Система водоспадів Ігуасу включає в себе близько 275 водоспадів, найвідомішим з яких є водоспад зі зловісною назвою Горло Диявола.
Мовою індіанців гуарані Ігуасу означає «велика вода». Комплекс дійсно величезний: він простягається на 2,7 кілометра уздовж річки Ігуасу. Індіанці кажуть, що Ігуасу – творіння розгніваного бога Мбоя.
Він прийшов в лють, коли дізнався, що його наречена, дочка вождя племені, яку повинні були принести йому в жертву, бігла з закоханим в неї юнаком. Намагаючись сховатися, втікачі сіли в човен і стали спускатися вниз по Ігуасу. Погнавшись за ними, Мбойя обрушив дно річки, від чого й вийшло стільки провалів з падаючою вниз водою. Закохані впали вниз з величезної висоти. За легендою, дівчина перетворилася в скелю, а її коханий – в пальму на березі. Сама Глотка Диявола є обривом довжиною 700 метрів, шириною 150 і висотою 80.
Тадж-Махал
Тадж Махал в місті Агра є символом любові Шаха Джакал до своєї дружини, яку звали Мумтаз Махал.
Це вічна історія кохання. Як і годиться, у Шаха був великий гарем, але подружжя було настільки прив’язане один до одного світлими почуттями, що нікого, крім Мумтаз він не помічав. Мумтаз була завжди поруч зі своїм чоловіком. Вона відправлялася з ним в тривалі військові походи, переносячи всі труднощі разом з коханим. Лише їй він довіряв і часто радився.
За 17 років спільного життя дружина народила Шаху 13 дітей. Через рік, в 1629 році вона не зуміла пережити важкі пологи 14 дитини й померла у віці 36 років. У ті далекі часи жінка такого віку вважалася зрілою, навіть літньою, оскільки нескінченні пологи вкрай негативно позначалися на здоров’ї.
Через шість місяців вдівець прийняв рішення перевезти тіло до Агри, саме там він захотів звести мавзолей, казково красивий, як його покійна дружина, і величний, якими були їхні почуття.
Будівництво тривало 22 роки, до роботи залучили понад двадцять тисяч людей. Головному архітектору, якого звали Іса Кхан, були дані необмежені повноваження, які він повністю виправдав. Мармур доставляли з унікальною раджпутанської каменоломні, яка перебувала на відстані 300 кілометрів від будівельного об’єкта.
Як тільки будівництво було закінчено, в 1653 році літній правитель розпорядився, щоб почалося зведення другої будівлі – для його майбутнього мавзолею. Він повинен був стати точною копією першого, тільки з чорного мармуру.
Проте країна була розорена нескінченними війнами й дорогим проектом. Народ був вкрай незадоволений і в 1658 році Шах був повалений власним сином Аурангзебом. Він моментально перервав будівництво і на все життя заточив свого батька в вежу, вікна якої виходили на Тадж Махал – справжній палац для коханої.
Лише після смерті Шах возз’єднався зі своєю дружиною, його поховали поруч з нею. На сьогоднішній день це місце люблять відвідувати туристи й самі індуси. Екскурсія викликає у них море найрізноманітніших емоцій. Люди приносять з собою живі квіти, віддаючи данину вічно живій любові.
Долина Метеликів
Долина метеликів знаходиться в затоці Бельджеіз, на західному узбережжі. До неї можна потрапити тільки морем, куди щодня відправляються судна з містечка Фетхіє.
Долиною метеликів називають невеликий дуже мальовничий каньйон, що входить до моря. По внутрішній стіні каньйону падає невеликий водоспад, який перетікає в невелику річку. У період цвітіння чагарників в травні-червні в долині царсвують метелики. За оцінками біологів, в Долині налічується близько 100 видів метеликів, в тому числі дуже рідкісний вид ведмедиці чотирьохточкові, метелики з незвичайними чорно-білими крилами й червоним торсом.
Долина оголошена заповідною зоною, тут заборонено будівництво й активний розвиток інфраструктури, завдяки чому це місце залишається недоторканим природним оазисом, де людина все-таки швидше гість, ніж господар.
З точки зору подорожей, варто розділяти дві локації – пляж Долини Метеликів, який доступний тільки по воді, і село Фаралія, розташовану в горах над каньйоном. Від села до Долини по схилу каньйону веде стежка, спуск / підйом – дуже складний і доступний тільки трекерам з досвідом скелелазіння, тому, якщо ви себе до таких не відносите, обмежтеся треком до водоспаду в Долині і плануйте окрему поїздку в Фаралію, щоб побачити каньйон з висоти.
Міст Мистецтв і Море поцілунків
Побудований за наказом Наполеона на початку XIX століття, Pont des Arts став першою пішохідною переправою через Сену. До сьогоднішнього дня в первозданному вигляді він не дожив, спорудження регулярно оновлювали, через війни й різного роду аварії.
Зараз це як і раніше пішохідна зона, на якій шумно й жваво через торгівлю. Але Pont des Arts – це ще й той самий міст закоханих. Тут парочки вішають замки – щоб скріпити свої почуття. Кілька років тому частина решітки обрушився під вагою замків. Влада не стала відразу накладати заборону на красиву традицію, проте рік потому все-таки зробили це. 1 червня 2015 го з Моста Мистецтв зняли близько 45 тонн (!) замків, поставивши крапку в зворушливу історію.
Але хіба це привід пропустити Pont des Arts? Зрештою вішати замок – лише один з ритуалів, а сам міст вже став символом любові. Так само, втім, як і інша паризька переправа, Pont Neuf, Новий міст, він же Поцілунків міст. Вважається, що поцілунок на Pont Neuf обіцяє вічну любов.
Дорога Кохання
«Стежка любові» – це стежка, довжина якої становить трохи більше 1 км. Вона простягається у самого обриву. Вона веде від різнокольорових будинків Ріомаджоре до Манарола в області П’яти Земель. Її вирубали прямо в скелі, що нависає над морем.
Все сталося ще в далекому 1928 г. Таким чином, влада вирішила поєднати два прилеглих містечка. Закохані парочки в буквальному сенсі слова «оселилися» на стежці. Кожна пара знаходила своє місце для таємних побачень. Пізніше вже була дана така назва – «Via dell`Amore». Вона красується на спеціальних табличках, які встановлені на початку й кінці стежки.
Члени адміністрації м Ріомаджоре визнали «Стежку Любові» як місце романтичних зустрічей закоханих парочок. Потім вже встановили на ній лави, присвятивши їх римським і грецьким Богам та міфологічним героям, які «завідували» любовними справами й відомим поетам, що оспівували любов.
Існує також леенда: юнак з Манарола й дівчина з Ріомаджоре, випадково зустрівшись на скелі, полюбили один одного. Однак їхні стосунки не були схвалені сім’єю дівчини. Одного разу, намагаючись вирватися з сімейного гніздечка, дівчина, вже носячи під серцем дитину, втекла з дому. Родичі побажали повернути утікачку в рідні стіни.
На скелі, що розташована рівно посередині між Ріомаджоре й Манарола, її чекав юнак, дівчина налетіла на нього з обіймами. Утримати рівновагу парочка не змогла і каменем впала в море. Вранці тіло дівчини хвилями було прибито до берега Манарола, а молоду людину до берега Ріомаджоре. З тих пір жителі, засоромившись і порахувавши, що самі небеса бажають примирення двох сіл, перестали ворогувати. Італійські селяни навіть вирішили збудувати дорогу, по якій змогли б ходити один до одного в гості.
Почавши будівництво кожен зі свого села, вони зійшлися рівно посередині, в пам’ять про молоду пару поставили пам’ятник, який і в наші дні можна побачити в центрі Via dell’Amore.
Ми у FACEBOOK
Приєднуйтесь до нас
