Собор Паризької Богоматері – легендарний Нотр-Дам де Парі – може обігнати своєю популярністю символ Парижа – Ейфелеву вежу. Величний храм будували в XII-XIV ст., а протягом своєї історії він не раз ставав місцем дії в книгах і кінофільмах. Розповімо цікаві відомості про Собор Паризької Богоматері, які можна вважати фактами.
Нотр-Дам де Парі – цікаві факти про Собор Паризької Богоматері
Собор будували понад два століть. Зведення почалося ще при королі Людовику VII в 1163 році. Основна частина була завершена до 1345 року. Місце для будівництва було вибрано далеко не випадково. Тут, на острові Сіте, на фундаменті давньоримського храму, стояла найперша християнська церква Парижа, що датується IV століттям.
Читайте також: НАЙКРАСИВІШІ ГОТИЧНІ СОБОРИ СВІТУ: ТОП-10
Будівництво собору розпочалося 850 років тому й тоді це був дуже масштабний і амбіційний проект для свого часу. Будівля Дзвіниці Норт-Дам піднялися на висоту 69 метрів, а шпиль «злетів» до 90 м. Не дивно, що багато століть будівля залишалася найвищою в Парижі, аж до побудови Ейфелевої вежі.
Всього в соборі 110 засклених вітражами вікон. Але тільки три – оригінальні й старовинні. Головний вітраж – “троянда” над головним входом із зображенням Богоматері з немовлям в центрі – створений в 1230 році.
Читайте також: СТОУНХЕНДЖ: ХТО ПОБУДУВАВ? З ЯКОЮ МЕТОЮ? ЯК ДАВНО?
Як головна церква католицької архієпархії Парижа, Нотр-Дам де Парі є духовним серцем французької столиці. Це також святе місце, яке оберігає терновий вінець. За словами священиків, саме він був надітий на голову Ісуса Христа до його розп’яття. До речі, під час пожежі ця унікальна реліквія не постраждала, її вдалося вчасно врятувати.
За часів Революції у Франції активно боролися з «пережитками минулого». До чорного списку потрапили й готичні споруди, зокрема багато соборів були знищені. Був план підірвати Нотр-Дам де Парі, але все ж будівлю залишили, хоча й перетворили на склад. За різними відомостями там зберігали порох або продукти. А ось скарби все ж розграбували, статуї біблійних царів обезголовили й викинули голови в Сену.
Читайте також: ПІЗАНСЬКА ВЕЖА В ІТАЛІЇ: ІСТОРІЯ БУДІВНИЦТВА ТА ЦІКАВІ ФАКТИ
Зазвичай у готичних соборів є по одній вежі. Але собор Паризької Богоматері відрізняється від інших – його візитною карткою стали дві дзвіниці. На перший погляд вони абсолютно однакові, але насправді Північна вежа трохи вище Південної, оскільки вони були побудований з проміжком у часі. А саме Південна – 1220-1240, Північна – 1235-1250 роки. У висоту вони досягають 69 метрів, і забратися на самий верх можна за допомогою 387 ступенів. Це звичайно заняття не для всіх, але зверху відкривається шикарний вид на місто, особливо у вечірній час.
Є велика ймовірність, що в закладці першого каменю в 1163 брав участь сам Папа Римський Олександр III – він як раз жив у Франції в 1162-1164 роках, ховаючись від збройних чвар в Королівстві Сицилія.
В 18 столітті, Собор Паризької Богоматері був перетворений з християнського в новий Культ Розуму. За цей час 20 його дзвонів, крім Еммануїла (найбільший дзвін), були зняті й переплавлені для гармат. Перший раз їх відновили в 19 столітті, але чи то майстри були не дуже, чи то вони не старалися, але якість звуку була не дуже хорошою, тому відбулася друга реконструкція. У 2013 році був побудований новий ансамбль дзвонів, який відновив старі добрі часи слави собору.
У 1804 році Наполеон Бонапарт вирішив коронуватися як «імператор французького народу». Місцем проведення коронації Наполеон вибрав саме Собор Паризької Богоматері, хоча той і знаходився в жахливому стані. Дірки й тріщини в стінах завісили гобеленами, злегка відновили фасад і провели помпезний обряд. Бонапарт обіцяв після коронації повернути собору минулий блиск і славу, але не встиг. До речі, сам острів Сіте в ті часи вважався бідняцьким районом і знать туди не потикалася.
Собор освятили й визнали чинним всього через 20 років після початку будівництва – в 1182 році, хоча побудований був тільки центральний неф з вівтарною частиною. Роботи велися згодом ще кілька століть і, зрозуміло, під керівництвом різних архітекторів. Проте, головними вважаються двоє майстрів XIII ст. – Жан де Шель і П’єр де Монтрей.
До початку 1830-х років Нотр-Дам де Парі дійшов до такого стану, що простіше було б його знести, ніж утримувати. Будівлю вважали пожежонебезпечною, реставрація вимагала коштів … Але саме в той час виходить роман Віктора Гюго «Собор паризької Богоматері», де собор фактично виступив одним з головних героїв.
Гюго неодноразово в публіцистичних матеріалах говорив про те, що саме готичний стиль є традиційним для Франції, але ці його роботи не цікавили широку публіку. А ось роман миттєво став популярний і натовпи туристів поспішили в Париж подивитися на місце його дії. Ось тоді міська влада й прийняли рішення не тільки залишити собор, а й провести масштабну реконструкцію.
Це дивно, але приблизно 13 000 000 чоловік відвідують Собор Паризької Богоматері щороку. Така статистика робить його найпопулярнішим пам’ятним місцем у Франції. Люди відвідують його більше, ніж Ейфелеву вежу, тим більше що вхід в нього безкоштовний.
Краса собору Нотр-Дам де Парі, численні декоративні деталі й сюжети, які можна вивчати нескінченно, чарівний світ, здатний проникати через вітражне скло й історії про трагічну любов, пов’язані з ним в літературі, роблять Собор Паризької Богоматері, мабуть, одним з найромантичніших релігійних споруд у світі.
Ми у FACEBOOK
Приєднуйтесь до нас
